Отримання обмеженого права на медичну практику

Право пацієнта на вибір лікаря та медичної організації

Цілком очевидно, що законодавче закріплення реалізації права пацієнта на вибір лікаря та клініки потрібно лише при наданні послуг у рамках програми державних гарантій безоплатного надання медичної допомоги. У разі звернення за медичною допомогою на платній основі вибір виконавця послуг передбачається самим договором надання послуг. Окремим рядком стоять програми ДМС, але й там пацієнту надається такий вибір, щоправда, обмежений учасниками програми з боку медичної організації. Процес вибору пацієнта медичного закладу та лікаря в рамках програми ЗМС регламентований положеннями Закону «Про обов’язкове медичне страхування в Російській Федерації» та нормативними актами, прийнятими на його основі. На сьогодні, з урахуванням активного розвитку сфери електронних державних послуг, процедура реалізації права вибору лікаря є доступною для будь-якого пацієнта. Наприклад, пацієнт, сидячи на дивані вдома, може записатися прийом спеціаліста в іншому кінці міста.

Права пацієнта на консультацію спеціаліста

Щодо права пацієнта на консультацію фахівця слід сказати, що ця норма носить, швидше, декларативний, ніж практичний характер. Скажімо так: в умовах сучасної медицини вона не потрібна. Причини цього у принципах організації надання медичної допомоги. Пояснити це найпростіше на прикладі. Уявімо, що у нас є якийсь пацієнт, який вимагає (не його стан, а він сам вимагає – пацієнт каже «хочу консультацію! маю право!») консультацію фахівця з п’ятого пальця лівої стопи. Як ми пам’ятаємо, надання медичної допомоги можливе в рамках ЗМС (з варіантами наявності полісу та його відсутності), ДМС та ПМУ (платні медичні послуги у різних варіантах).

Отже, по ЗМС для консультації спеціаліста повинні бути показання, і консультація повинна бути обґрунтована, інакше вона не буде оплачена страховою компанією. У разі наявності показань пацієнту або організують консультацію, або якщо здійснити консультацію на місці технічно складно і стан пацієнта дозволяє, — направлять до спеціалізованого закладу. У другому випадку (ДМС), питання реалізації права пацієнта на консультацію вирішується так само, але з однією застереженням: входить консультація цього фахівця у програму ДМС чи ні. У третьому випадку (ПМУ), подібного питання взагалі не варто – плати до каси, і на консультацію приїде будь хто.